Б.М.Колногузенко

До 75-річчя від дня народження

Борис Миколайович колногузенко

Зберігач української культурної спадщини

…український танець в культурній спадщині нашого народу такий же важливий, як українська мова і українська пісня. Такої краси, такого багатства танцю, як в українців, треба ще пошукати по світу... І кожний український танець, від Слобожанщини до Закарпаття, своєрідний і чудовий! Я все своє життя присвятив вивченню українського танцю, але впевнений, що не знаю всієї його краси, яка, на щастя, ще збереглася до нашого часу.

Борис Миколайович Колногузенко один із найвідоміших хореографів України та Європи, автор багатьох навчальних і методичних посібників з хореографічних дисциплін, досвідчений педагог. Він є членом правління Національної хореографічної спілки України та головою її Харківського обласного осередку, був членом колегії Міністерства культури України, головою і членом журі багатьох хореографічних конкурсів в Україні, Росії, Німеччині, Польщі, Болгарії.

Досягнення, за якими Б.М.Колногузенко є єдиним в Україні, складають цілий перелік: постановник культурної програми «Ігор доброї волі» (США); член постановної групи Всесвітнього фестивалю молоді та студентів (Москва); хореограф України у складі журі Міжнародного хореографічного конкурсу ЮНЕСКО «Надії Європи», професор хореографії і дійсний член Української академії наук; член колегії Міністерства культури України; 17-разовий лауреат міжнародних конкурсів; п’ятиразовий переможець рейтингового конкурсу «Харків’янин року» та програми «Лідери ХХІ століття».

У 2018 р. Борису Миколайовичу вручено «Золоту Зірку Героя Українського Народу».

Отримав звання «Народний артист України» (1999), «Почесний громадянин міста Дулово» (Болгарія, 1999), «Почесний громадянин Харківської області» (2011), «Почесний діяч мистецтв України» (2012). Уперше в Україні нагороджений Міжнародним орденом «International Worker of Arts ISPI» (2016). Отримав вищу відзнаку урядової газети В’єтнаму «THANH NIEN» (2016).

Нагороджений золотими медалями переможця балетмейстерського конкурсу на Міжнародному фестивалі в м. Серначе-де-Бонжардім (Португалія, 1998) та Академії сучасного мистецтва «За досягнення» (2009); медалями: Павла Вірського (2003), Національного заслуженого академічного ансамблю ім. П.Вірського (2007), Харківської міської ради (2008), Героя України Мирослава Вантуха (2010), «Почесний громадянин Слобожанщини» (2013), «За внесок у розвиток освіти» (2016). Вручено ордени: Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II ст. (2012) та III (2007) ступенів, «Святого Миколи Чудотворця» Української православної церкви (2008), Лицаря-Командора православного ордену Архистратига Михаїла (2008), Святого великомученика Георгія Побідоносця (2008), гетьмана Івана Мазепи (2008), Івана Богуна (2008), «За заслуги» ІІІ ст. (2009), Покрова Пресвятої Богородиці (2010), «За розбудову України» (2010), «Патріот Вітчизни» (2012), Івана Сірка І (2018), ІІ (2016) та III (2012) ступенів, «Визнання Вітчизни» (2013), «Зірка Слави» (2015), Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I ст. (2015); орденські знаки: «Патріот України» (2016), «Лицар України» (2016), Почесним знаком «Лідер України» (2008). Здобув Почесні відзнаки: хрест «Козацька єдність» (2000), «Слобожанська слава» (2004), Міністерства культури України «За багаторічну працю» (2004), «За старанність» до 350-річчя заснування Харкова (2005), Міністерства освіти Китаю (2005), «Слобожанська слава» (2008), м. Тандер-Бей (Канада, 2008), «Свята Софія» (2010), «За досягнення в мистецтві хореографії» (2011), «За кращі хореографічні твори України» (2015), «За творчі здобутки» ІІ ст. (2015), Почесну відзнаку Бакинської академії хореографії (2018).

Його високі здобутки дорівнюють найвищим нагородам Української держави, церкви, козацтва, Національної хореографічної спілки.

Побачивши об’яву від школи бальних танців, Колногузенко потрапив до ансамблю бального та естрадного танцю під керівництвом легендарного М.П.Бібікова. І вже у 1967 р. став лауреатом І ступеня 1-го Всеросійського конкурсу виконавців бального танцю, який проходив в м. Єсентуки. Так він став провідним солістом міського ансамблю. Протягом п’яти років разом зі своєю партнеркою посідали перші місця на багатьох змаганнях. Улюбленим танцем був і лишається вальс: повільний, віденський, фігурний. У танцювальних колах Бориса називали «король вальсу».

Покликання до танцю відкрилося у нього у п’ятому класі. Борис брав участь у танцювальних гуртках школи та Палацу культури ТЕЦ. Педагог порадила батькам віддати його у хореографічне училище. У 1961–1963 рр. Борис навчався у Воронезькому державному хореографічному училищі, яке через сімейні обставини не закінчив. Повернувшись до Краснодару, продовжив навчання в середній школі, дуже захопився літературою, особливо поезією. Його вірші публікувалися у крайових газетах. Юнака було прийнято до Спілки молодих поетів Кубані. Однак думка про професійні заняття танцем не залишала його ні на мить.

Народився 10 липня 1948 р. в с. Верхня Тарайка Паранайського району Сахалінської області в родині родових кубанських козаків. Через півтора роки родина повернулася на Кубань, де проживала на хуторі Прицепилівський Краснодарського краю. З раннього дитинства Борис допомагав по господарству, пас гусей. Навчався в середній школі м. Краснодар.

Закінчивши навчання в інституті у 1971 р., отримав диплом за кваліфікацією «Культурно-освітній працівник вищої кваліфікації, керівник хореографічного колективу». Одночасно працював викладачем хореографічних дисциплін курсів підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтва при управлінні культури Краснодарського крайвиконкому, викладачем з класу фортепіано в музичній школі м. Краснодар. Кожного літа працював у піонерських таборах на посадах вихователя, піонервожатого, художнього керівника.

Після закінчення школи у 1967 р. хотів вступати на факультет журналістики Кубанського державного університету. Але дізнавшись, що у Краснодарі відкрився інститут культури з балетмейстерським відділенням, став студентом хореографічного відділення Краснодарського державного інституту культури. Усі студентські роки підробляв усюди, де платили гроші. На перших курсах працював ночами на товарній станції – розвантажував вагони з гравієм, колодами, вугіллям; працював на будівництві; був на сільгоспроботах. На останніх курсах працював хореографом, викладачем у музичній школі за класом фортепіано. 1970 року студент Колногузенко вже вважався професіоналом: його прийняли на роботу на курси підвищення кваліфікації працівників культури Краснодарського райвиконкому. Вів семінари та викладав основні предмети для хореографів.

Після демобілізації працював на посадах танцівника, балетмейстера педагога в Кубанському державному академічному козацькому хорі (1972–1974). Був артистом балету Харківського державного академічного театру опери і балету ім. М.В.Лисенка (1974–1975), солістом балету та головним балетмейстером Полтавського музично-драматичного театру ім. М.Гоголя (1975–1976). Викладав на посаді провідного педагога хореографічних дисциплін у Кам’янець-Подільському обласному училищі культури (1976–1978), де створив ансамбль танцю, який успішно працює і понині.

1971–1972 рр. Борис Миколайович служив у лавах радянської армії. Був зарахований артистом та балетмейстером ансамблю пісні і танцю «Гвардієць» Ленінградського військового округу (м. Кінгісепп).

У 1980 р. його запросили до Харкова очолити дитячий хореографічний колектив «Щасливе дитинство» Харківського обласного палацу піонерів. Хореограф створив велику концертну програму, з якою діти виступали в Харкові, Києві, Баку та інших містах Азербайджану.

Борису Миколайовичу завжди було властиве прагнення творчого пошуку. У всіх містах під час гастрольних турне він неодмінно відвідував навчальні заклади, які готують спеціалістів у сфері хореографії, виступи та репетиції місцевих танцювальних ансамблів. Уважно дивився, аналізував, робив висновки. Пізніше, коли у його творчій біографії настав складний період, коли травма позбавила його можливості бути на сцені, весь свій досвід, свою майстерність Борис Миколайович сповна реалізував у постановочній та педагогічній роботі.

Згодом Б.Колногузенко став головним балетмейстером ансамблю пісні і танцю Червонопрапорного Чорноморського флоту у м. Севастополь. Брав участь у створенні танцювальних номерів, з якими ансамбль виступав на кращих сценах України, Росії, Болгарії та Франції. Після отриманої травми був змушений залишити колектив.

З 1982 р. Б.Колногузенко – художній керівник та головний балетмейстер народного ансамблю танцю «Жайворонок» Палацу культури Південної залізниці. З його авторськими хореографічними творами колектив декілька років поспіль визнавався найкращим серед усіх творчих колективів закладів культури Міністерства шляхів сполучення СРСР. Колектив став одним із найкращих та відомих не тільки в Україні, а й за її межами. З виступами колектив побував у польських (Познань, Калиш) і французьких (Париж, Лілль) містах, де мали великий успіх. Про цей успіх українського хореографічного мистецтва тоді багато писали в польських і французьких газетах. Народний ансамбль танцю «Жайворонок» – єдиний творчий колектив з УРСР, який був учасником культурної програми Ігор Доброї Волі в м. Сіетл (США).

Нарис - портрет декана хреографічного факультету Харківської державної академії культури Колногузенка Бориса Миколайовича

З 1988 р. Борис Миколайович Колногузенко почав працювати у Харківській державній академії культури. Завдяки його наполегливій праці у 1989 р. було відкрито відділення народної хореографії (нині – факультет хореографічного мистецтва).

У 1990 р. Б.Колногузенко заснував театр народного танцю «Заповіт», який зараз є володарем Гран-прі найбільш значних конкурсів. Колектив кожного року гастролює за кордоном, зокрема мистецтво танцюристів визнали у Росії, Білорусі, Польщі, Болгарії, Німеччині, Бельгії, Франції, Угорщині, Австрії, Іспанії, Португалії, Словаччині, Італії, Чехії, Люксембурзі, Нідерландах. Секрет такої популярності студентського колективу не тільки в тому, що Борис Миколайович та його колеги виховують танцівників з високою технікою виконання та яскравою акторською виразністю, але і в тому, що кожна композиція майстра – це міні-спектакль з цікавим сюжетом, а програми його концертів поєднують у собі все різноманіття танців України, проте провідна роль завжди відводиться українському народно-сценічному танцю. Понад 50 учасників колективу персонально отримали звання лауреатів міжнародних конкурсів танцю та фестивалів мистецтва. «Заповіт» нагороджений орденом Лицаря-Командора православного ордену Архистратига Михаїла (2008).

Презентаційний ролик Великого академічного Слобожанського ансамблю пісні і танцю!

У 2011 р. за дорученням Харківської обласної ради та державної адміністрації Борис Миколайович створив Великий Слобожанський ансамбль пісні і танцю. За кілька місяців він зумів залучити до співпраці найкращих фахівців Харківщини – хореографа Карину Островську, диригента та аранжувальника Ігоря Стрільця, хормейстера Михайла Когутіна. Разом вони створили чудову програму. При цьому Б.Колногузенко виявив себе фахівцем, який добре розуміється на пісенній майстерності та українській народній творчості. У Колногузенка виявився не лише талант хореографа, а й художника з костюмів. Вокально-хореографічні композиції та сценічні костюми завжди викликають у глядачів тільки захоплення. Завдяки високохудожнім програмам Б.М.Колногузенка у 2013 р. Великий Слобожанський ансамбль пісні і танцю здобув статус академічного. За роки своєї діяльності ансамбль став гордістю, візитною карткою України та улюбленим колективом для глядачів не тільки в нашій країні, а й у багатьох містах Європи, де колектив виступає з гастролями.

Summary

With the Genially templates, you can include visual resources to wow your audience. You can also highlight a particular sentence or piece of information so that it sticks in your audience’s minds, or even embed external content to surprise them: Whatever you like!

1 мар. 2023 г. ХАРКІВ Відео з показу, який відбувся 2016-го року в місті Харків.

Великий академічний слобожанський ансамбль пісні і танцю - «Вітає Україна»

КИЕВ Театр народного танцю "Заповіт" Харківської державної академії культури. Гала концерт VI Всеукраїнського фестивалью-конкурсу народної хореографії ім.Павла Вірського

«Борису Миколайовичу не раз пропонували постійну роботу в різних країнах світу… Але маестро дає згоду лише на короткострокову роботу, після якої повертається до Харкова, бо він любить рідну землю, пишається рідним містом і вже понад тридцять років віддає всі свої сили та талант людям землі Слобожанської».

З фонду бібліотеки

Воловник О.П. Славные имена. – Харьков : Изд. Дом ЖЗЛ : Харьков. кн. ф-ка “Глобус”, 2013. – 479 с. : ил. – (Современная ЖЗЛ Харьковщины; кн. 8).

З фонду бібліотеки

Почесні громадяни Харківської області (2006–2015) / Харків. обл. рада, Харків. обл. держ. адмін., Асоц. органів місцев. самоврядування Харків. обл. – Харків : Майдан, 2015. – 508 с. : іл.

З фонду бібліотеки

Лидеры XXI столетия : офиц. изд. Ассамблеи деловых кругов. - Харьков : Известные имена, 1999 - . № 7 (145) : Харькову - 355. - [2009?]. - 58 с. : ил.

Сапего Я.К. Балетмейстерська творчість Б.Колногузенка в контексті розвитку української хореографічної культури // Культура України : сер. Культурологія : зб. наук. пр. / Харків. держ. акад. культури. – Харків, 2016. – С. 276-284.

Колногузенко Б.М. Шлях до успіху. – Текст. дані. – URL: https://izvestia.kharkov.ua/culture/shljah-do-uspihu-vazhkij-avantjurnij-nepovtornij/

Борис Николаевич Колногузенко // Славные имена / [П.В.Воловник, О.П.Воловник]. – Харьков, 2013. – Гл. 6. – С. 267-320. – (Современная ЖЗЛ Харьковщины ; т. 8).

Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2023 рік : рек. бібліогр. покажч. / Департамент культури і туризму Харків. обл. військ. адмін. ; Харків. обл. універс. наук. б-ка. – Харків : ХОУНБ, 2022. – 66 с. – Текст і фотодані. – URL: https://www.calameo.com/read/0070728424f2a8fa8afaf

Колногузенко, Борис Миколайович Методика роботи з хореографічним колективом [Текст] : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. культури і мистец. / Борис Миколайович Колногузенко; Харк. держ. акад. культури. - Х. : ХДАК, 2004 - .

Колногузенко Борис Миколайович : (до 70-річчя від дня народж.) : біобібліогр. покажч. / М-во культури України, Харків. держ. акад. культури, Бібліотека. – Харків : ХДАК, 2019. – 115 с., [178] : фот. – (Видатні педагоги Харківської державної академії культури). – URL: http://lib-hdak.in.ua/docs/kolnoguzenko.pdf

Матеріал підготувала Конопля Л.М.РЦІ "Харківщина" ХОУНБ

Використані джерела